Зараз, у наш час дуже багато хворих, немічних, дітей – сиріт та бідних людей. Їх можна зустріти біля переходів метро, магазинів та просто на вулицях. Якщо чесно, то мені неприємно дивитися на заможних людей, які поспішають у своїх справах і не помічають світ навколо себе, а старенькі бабусі віддають останнє, тільки б врятувати каліку.

На мою думку, люди просто не розуміють, що такий удар долі може чекати кожного. Адже нікому невідомо, що нас чекає завтра. Тому я прошу вас, будьте милосердними, щирими, співчутливими для своїх ближніх, не залишайте їх у тяжку годину, і вони не залишать вас.

Василь Сухомлинський писав: “Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, які тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.”

Кожен із нас повинен дотримуватись цих правил, адже всі ми брати і сестри, всі живемо на одній планеті, всі дихаємо одним повітрям. Серед нас немає ні кращих ні гірших. Так чому ж так часто ми байдуже проходимо поряд із знедоленими людьми, які потребують нашої допомоги? Чому ж в нашій душі нічого не ворухнеться, коли ми бачимо вмираючих калік? Чому ж в декого із нас немає ні краплини співчуття до ближніх. Мабуть, тому що байдужі… Байдужі до всіх крім себе… Тому, що нас хвилює тільки власне життя, наші почуття, наші проблеми. Тому що нам немає діла до інших, ми турбуємося тільки про себе, віддаючи іноді ціле життя для досягнення невічних, нічого не вартих насолод.

У пошуках багатства, слави та визнання ми іноді не помічаємо таких вічних цінностей, як дружба, кохання та довіра. Але дуже важливо, щоб кожен із нас завжди пам’ятав, що необхідно виховати в собі людину. Потрібно зуміти виховати у собі людську душу. Людина, що прийшла на допомогу іншим, ризикуючи власним життям, – це духовно красива людина. Якщо вона у тяжку хвилину дасть корисну пораду, підтримає у біді, – така людина добра, правдива, совісна, не байдужа до зла, а отже, й духовно красива. Тільки такі люди можуть займатися благодійністю. І нехай в наш нелегкий час буде більше таких людей: добрих і чуйних, небайдужих до чужої біди, непримиренних до зла, людей з добрим серцем і чистою душею.

Катя Линник, учениця 8 кл., НВК № 9, м. Лубни, Полтавська обл.

io.ua